“Чом не можу тебе обійняти? Мам, скажи мені, ну чого?”

ЧУЄШ, МАМ?

Заспіваю тобі колискову,
Як колись ти співала мені
Ну а потім здіймусь в небо знову,
Щоб з’явитись тобі уві сні.

Я навшпиньки пройдусь по кімнаті,
Пошукаю ведмедя свого.
Чом не можу тебе обійняти?
Мам, скажи мені, ну чого?

Я так хочу тебе обійняти,
Пам’ятаєш, як ми жили?
Ти, наш кіт неслухняний і тато –
Ми такі щасливі були.

Ми лежали з тобою у ліжку,
Ти торкалась волосся мого.
Мам, чи можна до тебе на «трішки»?
Почекай, я спитаю Його.

Він сказав, що мені не можна,
Небезпека повсюди у вас.
Він говорить, що знизу тривожно,
Нелегкий на землі зараз час.

Мам, не знаю, чому так сталось,
Я десь тут, ви – далеко там.
Я спуститись до вас намагаюсь,
Не виходить! Ти чуєш, мам?

Я ще спробую. Може, вийде,
Просто ти в мої сили вір.
Мам, ще трохи – і сонце зійде,
І ви з татом побачите мир.

Я, мабуть, уже не повернуся,
Так судилось мені і вам.
Та за вас я дуже боюся.
Бережіть себе… Чуєш, мам?

Автор: Юлія Базя